За кого Церква молиться в єктенії про оглашенних в наш час? - випуск 15


Про те, хто такі «оглашенні», чи є вони в наші дні, про глибинний сенс молитви «про оглашенних» за Літургією, а також про молитви вірних, які читаються між відпустом оглашенних і Херувимською піснею —розповідає ієромонах Нестор (Чайка), викладач Київської духовної академії і семінарії, у бесіді з протоієреєм Олександром Клименком.


Які давній і сучасний, прямий і прихований змісти вигуку “Оглашенные, изыдите!”? Чи варто говорити про “викреслення” єктенії про оглашенних із богослужіння через її, так би мовити, “неактуальність”? Що саме цим возгласом Церква підказує мирянам, які вже переступили поріг храму, але ще не стали повноцінними членами релігійної громади, а водночас – її вірним чадам? Чи є взагалі сенс читати прохання про оглашенних, якщо в храмі серед парафіян таких немає? Що є молитвами вірних, які читаються між відпустом оглашенних і Херувимською піснею, та про що ми всією повнотою Церкви свідчимо двома першими молитвами Літургії вірних? Відповіді на ці та інші питання отримаєте, подивившись п’ятнадцяте відео з циклу нового проекту «Таємниці богослужіння», яке Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ підготував спільно з Київською духовною академією і семінарією.


Священнослужитель виголошує: “Оглашеннии, изыдите!”, – Церква доволі суворо говорить тим, хто тільки рухається у напрямку до Бога, вийти. Натомість її вірні цієї миті входять – входять в область таємниці.


“Цей заклик Церкви до оглашенних не є насправді грубістю. Люди, які вже переступили поріг храму, самі добре розуміють, що треба бути готовим до того, аби приступити до Святих Христових Таїнств. Тому це є певним збереженням для них, заохоченням до того, щоб вони осягнули Істину та увійшли до плеяди вірних”, – підкреслив о. Нестор (Чайка), розповідаючи про єктенію оглашенних. Він також зауважив, що “викреслити єктенію про оглашенних”, про що дехто говорить останнім часом, – це “ніби викреслити велику частину нашої історії, того, що було в древній Церкві”. “Протопресвітер Олександр Шмеман зазначає, що церковне православне богослужіння побудоване таким чином, що вказує нам правильний хід думок і життя церковного. Якщо нам видається, що чогось треба позбутися через те, що воно втратило свою актуальність, – то це неправильна думка. Це означає, що ми повинні себе змінити і підлаштувати під церковну практику. Це не значить, що нам треба викреслити молитви оглашенних, бо немає вже інституту оглашенних, це означає, що нам треба відновити інститут оглашенних, згадати про місію Церкви, проповідь Христа, про проповідь Євангелія”.

0 просмотров0 комментариев