«И́же Херуви́мы та́йно образу́юще», – ці слова одразу наче вводять нас у сакральну таємницю. І помилково люди думають, що цей напрочуд красивий “ангельський спів” суто про ангелів.
Про історію і причину виникнення в Літургії Херувимської пісні, яку часто називають “музичним центром Літургії”, та її зв’язок із Великим входом, про глибинний зміст текстів Херувимської та “камені спотикання” під час сприйняття її сучасниками — розповідає архімандрит Назарій (Омельяненко), кандидат богослов’я, викладач Київської духовної академії і семінарії, у бесіді з протоієреєм Олександром Клименком.
Заради чого в Божественній літургії виникла Херувимська пісня та коли і чому увійшла в практику співу під час урочистого перенесення Святих Дарів із Жертовника на Престол? Що відображає глибинний зміст слів Херувимської пісні, що співається на Літургії Іоанна Златоуста та Василія Великого, та Херувимських “Ве́чери Твоея́ та́йныя днесь” і “Да молчит всякая плоть человеча”, що лунають Великого четверга і Великої суботи? До чого готує нас цей “урочистий гімн”, і на чому має бути зосереджена вся наша увага цієї миті? Які помилки допускаємо під час усвідомлення слів Херувимської через труднощі перекладу та, зокрема, чому застосовуємо до Господа слова “дареносить”, себто “носити на списах”? Що відбувається у вівтарі під час цього богослужбового моменту, та коли у богослужбовий вжиток увійшла “таємна” молитва “Никтоже достоин” і про що вона? Відповіді на ці та інші питання дізнаєтесь, переглянувши шістнадцяте відео з циклу нового проекту «Таємниці богослужіння», яке Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ підготував спільно з Київською духовною академією і семінарією.